Особливості застосування DSL технологій для забезпечення Internet доступу вищих професійних навчальних закладів МВС України.
Барна Ярослав Васильович, начальник Львівського вищого професійного училища МВС України Соколов Сергій Миколайович, начальник циклу технічної підготовки Львівського вищого професійного училища МВС України Соколов Микола Сергійович, молодший науковий співробітник кафедри ЕЗІКТ Національного університету „Львівська політехніка”
Тенденції розвитку суспільних відносин обумовили зміни структури та пріоритетних напрямків розвитку системи правоохоронних органів України. Саме це стало причиною реформування відомчих закладів освіти МВС України. Створення в травні 2005р. на базі училищ початкової підготовки вищих професійних училищ, задачею яких є підготовка кваліфікованих працівників міліції, поставило нові вимоги щодо організації діяльності цих навчальних закладів. Найбільш важливими вимогами, в сучасних умовах роботи відомчих закладів освіти, стало підвищення ефективності навчально-виховного процесу при мінімальних ресурсних видатках. Ці вимоги є такими, що суперечать одна одній. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу, підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня випускників училищ вимагає додаткових витрат. Як приклад, однією з умов ліцензування вищих професійних училищ МВС України, тобто підготовки працівників відповідного фахового рівня, є забезпечення навчального закладу доступом до мережі Інтернет, що супроводжується значними фінансовим витратами, що ускладнює фінансове становище. Особливістю вищих професійних училищ, таких як Львівське, є розташування їх на території навчально-тренувального центру на значній відстані від населених пунктів. Навіть просте розширення мережі засобів телефонного зв’язку в умовах значної відстані від провайдерів телекомунікаційних послуг, а тим більше забезпечення високошвидкісними каналами цифрового обміну даними створює значну фінансову проблему. Вирішення задачі зменшення витрат на телекомунікаційні послуги при покращенні якості послуг спонукало фахівців училища зробити дослідження і зупинити свій вибір на DSL-технологіях. Для навчального процесу є можливість використовувати сучасні технології xDSL (Digital Subscriber Line - цифрова абонентська лінія). Технології xDSL не мають обмежень традиційних виділених ліній, оскільки швидкісний доступ до мережі Інтернет здійснюється по вже прокладеному телефонному кабелю. Переваги та можливості технологій xDSL зумовлюються наступним:
Технологія xDSL. дозволяє зробити із повільної аналогової телефонної лінії швидкісну цифрову лінію. DSL - надзвичайно перспективна технологія, що передбачає великі можливості для надання послуг доставки даних на корпоративному і на споживчому рівні, включаючи швидкісний доступ до Інтернет, голосовий зв’язок, цифрове телебачення. Існує багато різновидів DSL. В абревіатурі xDSL символ "х" використовується для позначення першого символу в назві конкретної технології. До основних типів xDSL належать ADSL, HDSL, RADSL, SDSL и VDSL. Усі ці технології забезпечують високошвидкісний цифровий доступ по абонентській телефонній лінії. Існуючі технології xDSL розроблені для досягнення певних цілей і задоволення певних потреб ринку. Деякі технології xDSL є оригінальними розробками, інші представляють собою лише теоретичні моделі, в той час як решта вже стала широко розповсюдженими стандартами. Основною відмінністю даних технологій є методи модуляції, які використовуються для кодування даних. Головна перевага ADSL - використовування для організації каналу передавання даних вже існуючої телефонної лінії, технологія дозволяє без суттєвих затрат зберегти традиційний сервіс і надати додаткові послуги:
Саме останній фактор зумовлює вибір технологій хDSL для телекомунікаційних мереж, оскільки Львівське вище професійне училище МВС України тривалий час спеціалізується на впровадженні в навчальний процес мультимедійних технологій. Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процксі, взаємодії з іншими службами. Матеріали науково-практичного семінару 2 грудня 2005 р. Львів: Львівський юридичний інститут Київського національного інституту анутрішніх справ. 2005. Ст. 262- 265 |
|||


