servervk.eu

ІНФОРМАЦІЙНА НАРКОМАНІЯ: ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИЙ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Наркоманія в сучасному суспільстві стала дуже популярною темою як в засобах масової інформації так і в спеціальних наукових дослідженнях. Зумовлено це об'єктивними причинами, в тому числі і тією шкодою, яку спричиняє це явище окремому індивіду та суспільству в цілому.
Дослідженню наркоманії приділяється все більше і більше уваги, розроблені методи боротьби з ним. Одні з цих методів кращі, інші - гірші. Є відчутні здобутки і органів внутрішніх справ. Так за даними центру громадських зв'язків МВС України в січні-жовтні 2003р. виявлено 49,6 тис. (-2,0 %) злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Задокументовано 14,1 тис. (+24,2 %) фактів збуту наркотиків. Ліквідовано 208 (+61,2 %) нарколабораторій. Із незаконного обігу (тільки за кримінальними справами) вилучено 9,1 т наркотичних засобів [7].
В загальнотеоретичних та прикладних дослідженнях наркоманії і окремих її аспектів ще залишається надзвичайно багато недосліджених проблем. Зокрема до таких проблем можна було б віднести: психологічний, кримінально-правовий, оперативно-розшуковий, медичний, моральний, соціальний аспекти, в тому числі інформаційний.
Інформаційний аспект наркоманії може досліджуватись в багатьох напрямках:
- Способи отримання інформації щодо наркоманії.
- Роль оперативно-розшукової діяльності в отриманні інформації щодо наркоманії.
- Вплив інформації про наркоманію на психічну діяльність її одержувача.
Інформаційна наркоманія сьогодні викликає особливу зацікавленість не тільки працівників підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність а також психологічних служб, діяльність яких позитивно відбивається на роботі правоохоронних органів.
Необхідно відзначити актуальність і практичну значимість цієї проблеми, яка полягає в наступному.
По-перше, інформаційна наркоманія за певних умов може слугувати причиною вчинення злочинів (крадіжки, пограбування і т. Ін.) з метою отримання коштів, необхідних для задоволення потреб гамування інформаційної наркоманії.
По-друге, спонукає людину в стані інформаційної наркоманії до вчинення злочинів у сфері використання інформаційних засобів (персональних комп'ютерів (ПК), комп'ютерних мереж, та інших злочинів, в тому числі передбачених статтями 361-363 Кримінального кодексу України [6]).
По-третє, негативна зміна соціально-психологічних орієнтирів особистості, втрата зв'язків із реальним соціумом, негативні зміни свідомості під впливом наркотично-інформаційної залежності, і в деяких випадках, під впливом недоброякісної (в тому числі і неправдивої) інформації.
Нас зацікавило питання застосування ґрунтовних досліджень проблем наркоманії в іншому напрямку, в напрямку інформаційної наркоманії. Пропонуємо використати наявні дослідження в боротьбі із традиційною наркоманією в сферу боротьби з інформаційною, використовуючи існуючий досвід, методики, оминаючи помилки, що були вже зроблені. Це дозволяє значно економити на матеріальних затратах, що незмінно супроводжують наукові дослідження а також отримати значний виграш в часі, суттєво прискорюючи впровадження наукових, теоретичних досліджень в практичну діяльність працівників ОВС.
Спробуємо оцінити таке явище, як інформаційна наркоманія, що має багато спільного із класичним поняттям наркоманії, оцінити з традиційної точки зору та на підставі розроблених методик боротьби з наркоманією розробимо поради щодо протидії новій, ще недостатньо дослідженій проблемі - інформаційній наркоманії.
В МВС України на рівні УМВСУ в управліннях і відділах ДСБЕЗ створені спеціальні групи, відділення, відділи по запобіганню та розкриттю злочинів у сфері високих технологій та інтелектуальної власності.
На рівні міськрайвідділів ці обов'язки покладено на окремих співробітників відділів боротьби з економічними злочинами. Ця проблема надзвичайно актуальна для психологічних служб ОВС.
Разом з тим, деякі аспекти цієї проблеми мають значення і для працівників карного розшуку, кримінальної міліції в справах неповнолітніх, дільничних інспекторів міліції на яких покладено обов'язки попередження та розкриття злочинів, значна частина яких має певний зв'язок з проблемою інформаційної наркоманії.
Попередження злочинів, пов'язаних з інформаційною наркоманією та адекватна реакція на них правоохоронних органів вимагає від працівників ОВС знання специфічних ознак цього явища, за допомогою яких можна виявляти таких осіб, ставити їх на профілактичний облік і здійснювати щодо них профілактичні заходи.
Ознаки інформаційної наркоманії психологами та практичними працівниками ОВС можуть виявлятись як гласними так і негласними методами, силами та засобами.
До гласних слід віднести роботу з заявами, скаргами і повідомленнями про злочини і правопорушення під час розслідування кримінальних справ та інших, гласних форм роботи міліції та прокуратури.
Виявлення осіб за ознаками інформаційної наркоманії можливе під час застосування оперативними працівниками розвідувального опитування, візуального спостереження на інших оперативно-розшукових заходів.
З метою підвищення ефективності профілактичної роботи із зазначеною категорією осіб, нами пропонуються рекомендації практичного характеру безпосередньо для психологів, працівників правоохоронних органів і тих осіб, які внаслідок певних обставин (родинні зв'язки, навчання тощо) спілкуються з цією категорією осіб.
Звісно, піднята нами проблема носить, в окремих її аспектах, дискусійний характер, проте автори свідомо ідуть на це з метою якнайширшого залучення до її обговорення як науковців так і практиків.
Спочатку зупинимося на термінології. Що ж потрібно розуміти під поняттям "інформаційна наркоманія". Поняття "манія" не нове в наукових дослідженнях. В суто медичних дослідженнях та в підручниках по оперативно-розшуковій діяльності ми зустрічаємося з поняттями клептоманія, наркоманія, токсикоманія та іншими, які мають спільне походження.
В багатьох публікаціях, знаходимо такі поняття, як "комп'ютерний синдром" [1], "електронна наркоманія" [2], "комп'ютерна залежність (адикція)"[4], які мають багато спільного з механізмами розвитку названих вище явищ . Їх поєднує подібність процесів отримання інформації людиною та наявність паталогічної залежності людини від процесу отримання інформації, що супроводжується, найчастіше, негативними явищами. Хоча на початкових стадіях розвитку залежності нерідко спостерігається значне підвищення загальних психологічних та фізичних характеристик діяльності людини. Зупинимося на інформаційній наркоманії, як на новому, ще мало вивченому явищі.
Під інформаційною наркоманією потрібно розуміти такі зміни в поведінці людини, які викликають паталогічну залежність цієї людини від джерел отримання інформації, та призводять її до психічної і фізичної залежності, змушуючи її для гамування нездоланного потягу до інформації неконтрольовано збільшувати обсяги її отримування, використовуючи для цього всі (в тому числі і недозволені) методи.
Найчастіше інформаційну наркоманію пов'язують з персональними комп'ютерами (ПК) та мережею Internet. Наші дослідження вказують, що це явище спостерігається і з іншими інформаційними джерелами: кабельним телебаченням, коли людину неможливо "відірвати" від телевізора, залежність від електронної пошти, що може надходити по мобільних телефонах [2], багато спільного спостерігаємо і з ігровими приставками, коли підлітки надмірно захоплюються іграми, їх вивченням та колекціонуванням.
Порівняємо зазначене вище явище із класичним визначенням наркоманії: "Під "наркоманією" розуміють не тільки стимулювання наркотичними засобами появи збудженого чи пригніченого стану центральної нервової системи, але й звикання організму до них, бажання їх приймати і за відсутності безпосередніх причин: болю, втоми, страху та інших станів. Наркотики відіграють подвійну роль: бути помічником людини, коли їх використовують, як лікувальний засіб, і ворогом людини, коли свідомо чи несвідомо зловживають ними". Співставимо стани наркотичної та інформаційної залежності для порівняння.

Наркотична залежність Інформаційна залежність
Перша стадія
Психічна залежність, людина не може прожити без наркотиків. З часом психічна залежність зростає і відповідно збільшуються дози наркотику Психічна залежність від інформаційного насичення, людина відчуває дискомфорт без комп'ютерної гри чи без Internet.
Друга стадія
Фізична залежність, яка полягає в тому, що внаслідок більш чи менш тривалого прийому, наркотик стає частиною обміну речовин, і організм уже не здатний обходитись без нього. Якщо наркоман припиняє вживати наркотики, він відчуває сильні фізичні муки. Виникає особливий психічний і фізичний стан, який називається абстинентним синдромом З часом психічна залежність прогресує і людина не може жити без інформаційного джерела. Настають зміни не тільки психічні, але й фізичні. Часткова, а деколи й повна відмова від приймання їжі, порушення процесу травлення їжі та процесів обміну в організмі, що викликані малорухливим стилем життя інформаційного комуні канта. Виникає стан "інформаційного голоду" - чим більше знаєш, тим більше розумієш чого ще не взнав
Третя стадія
Зростання витривалості (тасерантності) до приймання наркотику, тобто наркомани зі стажем приймають набагато більші дози наркотику, ніж на початковому етапі Звикання до комунікативно-інформаційного процесу супроводжується збільшенням часу, який проводить людина в процесі обміну інформацією. Процес звикання відбувається лавиноподібно, чим більше інформації сприймається, тим більшою стає потреба в ній

З наведених даних бачимо, наскільки ознаки обох явищ подібні і, зрозуміло, подібними, на нашу думку, можуть бути і засоби виявлення ознак цього явища та методів протидії йому.
Джерелами інформації, що призводять людину до стану інформаційної залежності, впливають на психічний стан людини, сьогодні прийнято вважати сучасні ПК але, на нашу думку, як було згадано вище, перелік таких джерел досить широкий за кількісним і якісним складом. Наведемо лише найбільш відомі джерела. Це можуть бути мобільні телефони з підключенням до Internet та вмонтованими фотоапаратами і телекамерами, широкого поширення набули засоби супутникового телебачення з безліччю інформаційних каналів, кабельне телебачення з багатьма сервісами (в тому числі і ігровими), засоби моделювання "віртуальної реальності" у вигляді комп'ютерних приставок та ігрових автоматів. Продовжувати цей список можна й далі, але зупинимось на дослідженні самого явища.
Виконуючи повсякденні обов'язки, працівники міліції спілкуючись з різними категоріям осіб, повинні звертати увагу на наступні ознаки порушень психічного та фізичного стану особи, що можуть свідчити про її патологічну інформаційну залежність.
" втрата інтересу до навчання, роботи і часті пропуски занять (або роботи) та прогули без поважних причин;
" немотивоване зниження успішності (для учнів) та працездатності;
" ухилення від суспільно корисної праці;
" втрата приязних стосунків з друзями, які байдуже ставляться до комп'ютерів та Internet;
" різка зміна спектру інтересів, спонукань до діяльності та звичного стилю поведінки;
" виникнення в характері негативних рис, зокрема брехливості, цинізму, егоїзму;
" уникання побутових обов'язків;
" намагання будь-якими способами здобути кошти для задоволення інформаційних потреб;
" затримування правоохоронними органами у зв'язку з асоціальною поведінкою та порушень законодавства ;
" зміни емоційного та життєвого тонусу: зранку - пригніченість, апатія чи дисфорія, а в очікуванні інформаційного обміну - ейфорія, жвавість, балакучість.
Відзначимо три основні можливі причини депресивних відхилень в сфері емоційних психічних станів у суб'єкта, що пов'язані з інформаційною наркоманією.
1) Наявність постійної потреби в роботі з інформаційним джерелом (найчастіше ПК) і, одночасно з цим, неможливість повного задоволення цієї потреби, оскільки нова інформація вимагає ще більшої кількості інформації, обсяг якої починає зростати в геометричній прогресії.
2) Суб'єктивне переживання на свідомому рівні практичної марності захоплення "інформаційним голодом" і, внаслідок цього, власної марності (малої значимості), поряд з неможливістю припинення захоплення в силу наявності психологічної залежності.
3) Неадекватне відношення до себе в результаті невідповідності "Я реального" і "Я віртуального".
Можна спостерігати наступні стадії розвитку інформаційної наркоманії, які були вище ілюстровані порівнянням із знайомою нам наркоманією, пов'язаною з вживанням наркотичних речовин:
" Стадія легкого захоплення. Після того, як людина один чи кілька разів потрапила, наприклад в мережу Internet, вона "втягується", починає "відчувати смак", їй починає подобатися комп'ютерна графіка, звук, сам факт роботи на комп'ютері.
" Стадія захопленості. Ознакою переходу на цю стадію є поява потреб в нових програмах, іграх, необхідність підключення до інших комп'ютерних мереж. Інформаційне спілкування на цьому етапі приймає систематичний характер. Якщо людина не має постійного доступу до комп'ютера, можливі досить активні дії по усуненню перешкод. На цій стадії починається пошук шляхів задоволення всезростаючих потреб, включаючи і антисоціальні шляхи у вигляді вчинення правопорушень та злочинів з метою покриття матеріальних витрат на продовження діянь.
" Стадія залежності. Стадія характеризується зміщенням потреби в інформації на перше місце в ієрархії життєво-важливих цінностей людини шляхом пригнічення таких потреб, як їжа, сон, статеві функції, в особливо важких випадках, навіть повна від них відмова. Життєві установки повністю руйнуються.
Яскравою ілюстрацією цього процесу є випадок, що зафіксовано в травні 2002 року на Україні [5]. Два дніпропетровських підлітки зайшли в гості до приятеля й убили його. Мати, що повернулася ввечері додому, знайшла тіло чотирнадцятилітнього сина зі слідами ножових поранень і ударів по голові молотком. Убивством підлітки не обмежилися: із квартири зникли гроші і золоті прикраси. Після затримання міліцією злочинці зізналися, що викрали гроші і цінності для оплати комп'ютерного часу в клубах. Цей факт свідчить, що проблема інформаційної наркоманії та психологічних, оперативно-розшукових методів профілактики, попередження та розкриття такого класу злочинів з теоретичних досліджень перейшла в фазу практичної діяльності.
Інформаційна залежність може приймати дві форми:
" Соціалізовану
" Індивідуалізовану.
Соціалізована форма залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом, переважно такого ж, як сам індивід. Така форма залежності менше руйнує психіку та свідомість, ніж індивідуалізована форма, її легше подолати, наслідки не такі важкі.
Індивідуалізована форма характерна тим, що людина повністю відривається від оточуючого середовища, навмисно чи ненавмисно руйнує всі зв'язки з зовнішнім світом і замикається в своєму віртуальному інформаційному світі. Хоча виявити ознаки такого стану не становить особливого труда, проте проводити щодо нього оперативно-розшукові заходи стає досить важко. Людина замикається "в собі" і не йде на контакт ні зі своїм соціумом ні з працівниками правоохоронних органів. Прикладом є дитина одного з авторів, яка через заборону спілкування по мережі Internet, відмовилась від навчання та приймання їжі, замкнулася в собі. Відомі випадки, коли працівники ОВС намагалися ховатися від колег по роботі, задля роботи на ПК.
Для людей з індивідуалізованою формою залежності такі перспективи більш реальні. Це крайня форма залежності, коли порушуються не тільки нормальні людські особливості світогляду, але і взаємодія з навколишнім світом. Порушується основна функція психіки - вона починає відбивати не вплив об'єктивного світу, а віртуальну картину внутрішньої "віртуальної реальності", досить часто неправильно сформованою неконтрольованим процесом отримання та накопичення (запам'ятовування) різноманітної, часом неправдивої інформації. Такі люди часто подовгу грають наодинці, потреба в грі знаходиться в них на одному рівні з базовими психічними та фізіологічними потребами. Для них комп'ютерна гра - це свого роду наркотик. Якщо протягом якогось часу вони не "приймають дозу", то починають відчувати незадоволеність, негативні емоції, впадають у депресію. Це клінічний випадок.
Результати нашої роботи, отримані шляхом аналізу теоретичних аспектів проблеми та узагальненням практичного досвіду психологічної та педагогічної роботи, дозволили нам сформулювати ряд рекомендацій, що сприятимуть подоланню або послабленню впливу інформаційної наркоманії, вони сприятимуть уникненню помилок в спілкування з особами, що становлять для нас оперативний інтерес, допоможуть здійснювати профілактичну роботу. Ефективність дії порад буде тим вища, чим раніше їх вдається застосувати щодо інформаційно залежного.
Перша група порад є загальною і стосується в першу чергу психологів а також всіх, хто спілкується з інформаційно залежними особами, в тому числі і оперативних працівників. Друга група - специфічна, адресована працівникам правоохоронних органів, що виконують окрім профілактичної роботи ще й оперативно-розшукову.
Перша, загальна група порад.
1. Першою ознакою інформаційної залежності є постійне хвилювання з приводу роботи ПК, який найчастіше в сучасному світі виступає джерелом інформації, або іншого інформаційного джерела. Особам, що з спілкуються з такою людиною потрібно пояснити інформаційно залежному, що не варто особливо сильно хвилюватись, оскільки це порушує нормальну роботу людини та усталений розпорядок дня.
2. Пояснити особі, що інформаційна пристрасть призводить до негативних наслідків для здоров'я. (найбільш відомі такі симптоми: болі в хребті, сухість і біль в очах, болі в суглобах (особливо в суглобах та кінцівках пальців рук). Наведені симптоми з часом можуть загострюватись і призводити до хронічних захворювань.
3. Дослідити, і по можливості допомогти перебудувати процес інформативного спілкування з метою зменшення обсягів отриманої (переданої) інформації).
4. Перевести процес від індивідуалізованих форм спілкування в соціалізовані, замінюючи процес анонімного спілкування з джерелами інформації на персоніфікований контакт ("живе спілкування").
5. По можливості зменшити обсяг інтерактивного спілкування, вилучаючи програми відеографічної передачі інформації і програм голосового та звукового повідомлення.
6. Для роботи з новою інформацією, (наприклад з такою, яка щойно надійшла через E-mail встановіть жорстко регламентований період часу протягом доби.
7. Призначте день, принаймні раз на тиждень, коли б особа могла працювати в інших формах (тільки не на комп'ютері, а наприклад в бібліотеці, з підлеглими тощо) і проконтролювати виконання цієї поради.
8. Службові обов'язки порадити не виконувати вдома, намагатися вкластися у відведений робочий час. Це заощадить і час і життєву енергію.
9. Навчити особу бути цілеспрямованим, аналізувати тільки важливу інформацію, відкидаючи другорядну, оскільки навіть теоретично обробити всю доступну сучасним телекомунікаційним засобам інформацію, неможливо та недоцільно.
Наступна група порад стосується працівників правоохоронних органів, що ведуть роботу з інформаційно залежними.
1. Особи, що перебувають під впливом інформаційної наркоманії належать до інтелектуально розвиненої частини суспільства, в деяких галузях знань вони володіють більшим обсягом знань, ніж правоохоронці, що повинно враховуватись працівниками міліції під час роботи з такою категорією осіб.
2. Процес деградаційних явищ у таких осіб завуальований надмірною поінформованістю в їх предметній галузі знань, якою вони цікавляться. Процес деградації в них триває значно повільніше, ніж у звичайного наркомана. Це дає можливість вжити адекватних заходів з метою повернення людини до нормального існування.
3. При плануванні оперативно-розшукових заходів щодо зазначеної категорії осіб слід уникати різких кроків, оскільки раптове позбавлення суб'єкта джерел інформації приводить до несамовитих і дуже небезпечних проявів. Такі прояви можуть приймати відверто злочинне спрямування проти конкретних осіб, явищ та оточуючого середовища взагалі. З оперативно-розшукової точки зору такі прояви важко прогнозувати та попереджувати.
4. Оперативну роботу можна суттєво полегшити, використавши індивідуалізовану форму залежності, про що говорилося вище. Це дає можливість підключити до роботи з такою особою цілий колектив фахівців, які для такої особи будуть мати тільки форму одного єдиного джерела інформації.
5. Інформаційний наркоман може бути використаний як ефективне джерело інформації, оскільки в більшості випадків інформаційний обмін з ним здійснюється інтерактивно, тобто не тільки інформація надходить йому, але й виходить від нього. Цілеспрямована обробка такої інформації з використанням систем на основі штучного інтелекту [3] є надійним джерелом достовірної інформації.
Аналізуючи нове, для правоохоронних органів, явище - інформаційну наркоманію, потрібно зробити наступні висновки. Своєчасне виявлення ознак відхилень від нормальної поведінки з урахуванням викладеного на практиці дає значний відсоток успіху, дозволяє повернути людину до нормального стану, попередити вчинення ним протиправних та злочинних діянь.
Застосовуючи спільні властивості явищ традиційної наркоманії (з вживанням психоактивних хімічних речовин) та інформаційної наркоманії, враховуючи викладене вище, на нашу думку, в зв'язку з бурхливим розвитком суспільства в галузях високих технологій, потрібно очікувати стрімкого зростання негативних явищ, пов'язаних з інформаційною наркоманією, збільшення кількості злочинів в цьому напрямку. Доказом цього є зростання кількості комп'ютерних злочинів і злочинів у сфері високих технологій [7]. Значна частина них вже сьогодні відбувається на ґрунті переходу "інформаційного наркомана" з першої стадії (захоплення) до другої (стадії залежності) з метою отримання інформаційних ресурсів для задоволення своїх потреб. Це створює передумови погіршення криміногенної ситуації. Статистично вплив інформаційної наркоманії на загальну криміногенну ситуацію вже відчувається. Однак поки що науковцями не приділяється достатньо уваги цьому явищу не дана точна оцінка його масштабів, хоча спостерігається всезростаюча зацікавленість психологів та працівників оперативних підрозділів цим явищем.
Протистояти цьому явищу можна використанням відомих і перевірених практикою методів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та запропонованими нами рекомендаціями.

Список використаних джерел
1. Голубєв В. О., Гавловський В.Д.. Цимбалюк В. С. Інформаційна безпека: проблеми боротьби, зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій/За заг.ред. доктора юридичних наук, професора Р.А.Калюжного/.- Запоріжжя: - Просвіта,- 2001. с.176-183.
2. Дванадцять кроків, щоб перемогти електронну наркоманію.
3. Захаров В.П., Соколов С.М. Поліморфна система формування оперативно - розшукових навичок працівників ОВС з використанням штучного інтелекту. Науковий вісник Львівського інституту внутрішніх справ МВС України. Львів, 2002. №2 с.
4. Комп'ютерні ігри не іграшка? "Вінчестер"- Комп'ютерний online журнал.
5. Комп'ютерний журнал "Компьютерра".
6. Кримінальний Кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №25-26, ст.131. Статті 361-363.
7. Центр громадських зв'язків МВС України. Про стан боротьби із злочинністю в Україні в січні-жовтні 2003 року.